Не треба бути атлетом, щоб успішно справлятися з щоденними обов’язками на роботі і вдома. Для цього тільки потрібно раціонально харчуватись, забезпечити хребтові гнучкість, а системі травлення та іншим життєво важливим системам організму — нормальне функціонування.
Більшість людей середнього віку, на жаль, їдять більше, ніж вимагається для вироблення необхідної енергії, не задумуючись над тим, що важливо не те, скільки з’їдено, а те, чи засвоїлась і як засвоїлась їжа. Засвоєння організмом поживних речовин залежить від якості їжі, її прожовування, перетравлювання і всмоктування у кров, а також від ефективності виведення решток з фекаліями. Щоб забезпечити всі ці вимоги, необхідно спеціальними вправами зміцнити м’язи кишок та органи травлення.
Печінку і підшлункову залозу слід регулярно масажувати і розминати м’язами живота. Звичайно такий масаж відбувається під час дихання незалежно від нашого усвідомлення. При кожному вдихові діафрагма опускається і тисне на кишки, під час опускання яких випинається і напружується стінка живота, а при кожному видихові стінка живота, завдяки скороченню її м’язів, втягується всередину і вгору, піднімаючи при цьому кишки та діафрагму у грудну порожнину. Якщо стінка живота млява, а це звичайне явище у людей середнього віку, то масажу кишок не відбувається і, отже, не відбувається тонізації їх. У цьому випадку перистальтика кишок завжди буде слабка, в них будуть затримуватись рештки їжі і дуже повільно перетравлюватись, що неминуче призводить до запорів.
Щоб зберегти тонус м’язів живота, їх необхідно регулярно і відповідним чином тренувати. Вони повинні скорочуватись і розтягуватись.
За допомогою визначених статичних поз-асан можна розтягувати і зміцнювати м’язи живота. Оскільки ці пози виконуються із вихідного положення лежачи на животі і поєднуються з диханням, вони підвищують внутрішньочеревний тиск, зміцнюють м’язи живота і масажують кишки. Одночасно з розтягуванням стінки живота відбувається вигинання хребта і стимулюються симпатичні нерви, які іннервують роботу кишок, тонізують їх.
При заняттях асанами на вигинання хребта кишки та інші органи черевної порожнини дуже вдавлюються внаслідок сильного скорочення м’язів живота, і тому під час дихання, коли рухається діафрагма, вони прекрасно автоматично масажуються поза участю нашої свідомості.
Спеціальні пози (уддіяна і наулі) примушують м’язи живота скорочуватись і розслаблюватись у кінці видиху. Сильне скорочення та розслаблення черевної стінки масажують кишки, переміщуючи їх угору — вниз. При виконанні поз наулі ізоляція прямих м’язів при їх свідомому скороченні, тобто так звана «гра» м’язів, масажує кишки, переміщуючи їх із одного боку в інший. Ці пози тонізують мляві кишки, посилюють в них кровообіг і перистальтику, виділення секретів та ферментів, поліпшують апетит і травлення.
При виконанні цих поз товста кишка, завдяки своєму положенню в черевній порожнині, піддається слабшому масажу, ніж тонка. Безперечно, що якоюсь мірою і товста кишка тонізується й посилює свою звичайно мляву перистальтику, внаслідок якої уповільнюється рух фекальних мас у ній. Необхідно так збудити м’язи товстої кишки, щоб у них відбувались періодично спазматичні скорочення, які звичайно виникають 4 — 5 разів на день. Виконання пози йога-мудра у визначений час викликає ці спазматичні скорочення товстої кишки, вміст якої проштовхується в сигмо- видну кишку, а потім у пряму, викликаючи акт дефекації.
За матеріалами Б.Вороніна
